Висвітлено актуальні питання методології сучасної вузівської хорознавчої освіти, теоретичні аспекти співвідношення культури та управління, а також проблему міжособистісної корекції психолого-виконавських якостей різними типами музикантів-інструменталістів. Детально проаналізовано діяльність Б.М.Лятошинського, Д.Д.Шостаковича, П.Хіндеміта та Р.Вагнера. Окремі розділи присвячено формуванню професійної культури майбутнього вчителя музики на засадах активізації його творчої діяльності, акустичній будові голосу співака-початківця.

Розглянуто питання загальної та медичної генетики, психогенетики, генетики поведінки. Розкрито суть понять про антропогенетику, поведінку та її парадигми, нуклеотиди, нуклеїнові кислоти, ДНК, ген та його дію як біохіміко-фізіологічний процес, амінокислоти, пептиди, білки, інтелект, стать, генотип, темперамент і характер, хромосоми, гермафродитизм, епістаз, полімерію, первинні розумові здібності, гормони, ензими, рецептори, популяцію. Проаналізовано вплив генів на інтелект внутрішнього середовища організму.

Рассмотрены вопросы общей и медицинской генетики, психогенетики, генетики поведения. Раскрыта сущность понятий про антропогенетику, поведение и ее парадигмы, нуклеотиды, нуклеиновые кислоты, ДНК, ген и его действие как биохимико-физиологический процесс, аминокислоты, пептиды, белки, интеллект, пол, генотип, темперамент и характер, хромосомы, гермафродитизм, эпистаз, полимерию, первичные умственные способности, гормоны, энзимы, рецепторы, популяцию. Проанализировано влияние генов на интеллект внутренней среды организма.

Наведено графічні схеми розділів курсу "Анатомія людини": опорно-рухового апарату, внутрішніх органів, залоз внутрішньої секреції, серцево-судинної та нервової систем, органів чуття. У кожній схемі розглянуто топографію, будову, зв'язок анатомічних структур органа, а також стисло - функції деяких органів. З використанням нової Міжнародної анатомічної номенклатури (1997 р., Сан-Паулу), український варіант якої затверджений МОЗ України, подано анатомічну термінологію. Вміщено алфавітний покажчик анатомічних структур з їх латинськими назвами.

Приведены графические схемы разделов курса "Aнатомия человека": опорно-двигательного аппарата, внутренних органов, желез внутренней секреции, сердечно-сосудистой и нервной систем, органов чувств. В каждой схеме рассмотрены топография, строение, связи анатомических структур органа, а также кратко - функции некоторых органов. С использованием новой Международной анатомической номенклатуры (1997 г., Сан-Паулу), украинский вариант которой утвержден МОЗ Украины, приведена анатомическая терминология. Помещен алфавитный указатель анатомических структур с их латинскими названиями.

Розглянуто проблему етнокультурного буття людини в антропологічному вимірі. Висвітлено державотворчі аспекти етнокультурного поступу народів. Розкрито етноантропологічні чинники формування ментальності національних меншин. Описано антропологічні особливості світоглядних уявлень народів Запорізького краю, психологічні особливості етнічної ідентичності народів Північного Приазов'я.

Рассмотрена проблема этнокультурного бытия человека в антропологическом измерении. Освещены государственно-созидательные аспекты этнокультурного прогресса народов. Раскрыты этноатропологические факторы формирования ментальности национальных меньшинств. Описаны антропологические особенности мировоззренческих представлений народов Запорожского края, психологические особенности этнической идентичности народов Северного Приазовья.

Розглянуто існуючі підходи до визначення моделі освіти, яка має бути адекватною сучасним реаліям. Обгрунтовано наявність відчуження людини від природи, культури, соціуму. Висунуто тезу про те, що всі пропоновані нові парадигми освіти недостатньо впливають на встановлення цілісності людини як істоти окрім антропоекологічної педагогічної рефлексії.

Проаналізовано стилістичні детермінанти створення та втілення сценічного образу в період первіснообщинного ладу. Висвітлено українсько-єврейські етномузичні діалоги в Причорномор'ї в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Визначено закономірності розвитку української музикознавчої науки 1930 - 1950 рр. Висвітлено історіографію Донбасу середини ХХ ст. як модель фундаментальних цінностей художньої культури. Розглянуто музичне мистецтво як феномен загальнолюдської культури.

Проанализированы стилистические детерминанты создания и воплощения сценического образа в период первобытнообщинного строя. Освещены украинско-еврейские этномузыкальные диалоги в Причерноморье во второй половине ХІХ - начале ХХ ст. Определены закономерности развития украинской музыковедческой науки 1930 - 1950 гг. Освещена историография Донбасса середины ХХ ст. как модель фундаментальных ценностей художественной культуры. Рассмотрено музыкальное искусство как феномен общечеловеческой культуры.

Розкрито особливості національної виконавської інтонації в камерно-вокальних творах французьких композиторів ХІХ ст. Висвітлено творчу та педагогічну діяльність диригента Д.Котка в 1920-х рр. Проаналізовано особливості відтворення елементів мовленнєвої культури. Визначено вплив художньої літератури на виразність читання. Вміщено соціоестетичні портрети музичних діячів Запоріжжя.

Раскрыты особенности национальной исполнительской интонации в камерно-вокальных произведениях французских композиторов ХІХ ст. Освещена творческая и педагогическая деятельность дирижера Д.Котка в 1920-х гг. Проанализированы особенности воссоздания элементов речевой культуры. Определено влияние художественной литературы на выразительность чтения. Приведены социоэстетические портреты музыкальных деятелей Запорожья.

Зазначено, що рівень розвитку антропологічної теорії може визначати стратегію дослідження в педагогічній науці. Опрацювання її в історичному і сучасному аспектах, аналіз філософсько-педагогічної думки, етнокультурних традицій дозволяє сформулювати системоутворюючий елемент освітнього процесу, мету і завдання на перспективу.

Указано, что уровень развития антропологической теории может определить стратегию исследования в педагогической науке. Обработка ее в историческом и современном аспектах, анализ философско-педагогической мысли, этнокультурных традиций позволяет сформулировать системообразующий элемент образовательного процесса, цель и задачи на перспективу.

Modern level of anthropological theory can noutice aim of finding in pedagogical science. On working of her in historical and modern aspects, analyses of ethno-cultural traditions can make systematicaly-making elements of education process, aim and rules at perspective.

Розглянуто психолого-педагогічні та антропологічні аспекти правового типу, вчинкову поведінку та антициповану цінність людини, правову емоцію, інтроспективний метод та метод самоспостереження у творчих доробках Л.І. Петражицького та А.С. Макаренка.

Рассмотрены психолого-педагогические и антропологические аспекты правового типа, деятельностное поведение и антиципованная ценность человека, правовая эмоция, интроспективный метод и метод самонаблюдения в творческих наработках Л.И. Петражицкого и А.С. Макаренко.

Psychologico-pedagogical and anthropological aspects of law type, activity behavior and man's anticipative value, law emotion, introspective method and self-observation method in L.I. Petrazhitsky and A.S. Makarenko creative works are considered.

У дослідницькому та навчально-методичному контексті розглянуто концептуальні засади педагогічної антропології. Показано роль антропологічного фактора в освітньому процесі, зокрема, в Україні. Проаналізовано особливості пошуку оптимальної та продуктивної методології, яка б адекватно відтворювала й забезпечувала наукові та пізнавальні потреби часу.

В исследовательском и учебно-методическом контексте рассмотрены концептуальные основы педагогической антропологии. Показана роль антропологического фактора в образовательном процессе, в частности, в Украине. Проанализированы особенности поиска оптимальной и производительной методологии, адекватно воссоздающей и обеспечивающей научные и познавательные потребности времени.

Рассмотрены требования к современному педагогу в контексте педагогической антропологии.

The article is dedicated to consideration of demands to the contemporary pedagogue in the direction of pedagogical anthropology.

Висвітлено просвітницьку діяльність повітових земств Північноприазовського регіону другої половини ХІХ - початку ХХ ст., а також діяльність в Мелітополі вищих педагогічних курсів у першій половині 1920-х рр., які стали основою для розвитку системи вищої педагогічної освіти на Мелітопольщині. Проаналізовано особливості організації дозвілля студентів у даних закладах зазначеного періоду.

Освещены просветительская деятельность земств Югоприазовского региона второй половины ХІХ - начала ХХ ст., а также деятельность в Мелитополе высших педагогических курсов в первой половине 1920-х гг, послуживших основой для организации системы высшего педагогического образования на Мелитопольщине. Проанализированы особенности организации досуга студентов в данных заведениях в указанный период.

Розглянуто питання варіативності системи навчання, яка сформувалася в сучасних освітніх установах. Висвітлено проблему формування професійної моделі підвищення кваліфікації педагога у контексті антропологічних факторів освіти.

Рассмотрен вопрос вариативности системы обучения, которая сформировалась в современных образовательных учреждениях. Освещена проблема формирования профессиональной модели повышения квалификации педагога как личности в контексте антропологических факторов образования.

The question is about the variation of the educational system that had formed in the modern educational establishments and the problem of the professional model forming pedagogue qualification improvement, as the personality teacher was included into the agent.

Розглянуто проблему орієнтації освітніх перетворень на антрополого-методологічні засади. Зміна освітньої спрямованості формування особистості на її розвиток і саморозвиток актуалізує питання глибокого пізнання природи людини, її сутності. Саме антропологізм (в широкому розумінні слова як освітня стратегія та як засіб розгляду Homo Educandus) крізь призму діалектики її внутрішнього і зовнішнього світу в конкретному освітньому контексті створює методологічну і теоретичну основу модернізації навчання і виховання.

Рассматривается проблема ориентации образовательных превращений на антрополого-методологические основания. Изменение образовательной направленности формирования личности на ее развитие и саморазвитие актуализирует вопросы глубокого познания природы человека, ее сущности. Именно антропологизм (в широком понимании слова как образовательная стратегия и как способ рассмотрения Homo Educandus) сквозь призму диалектики ее внутреннего и внешнего мира в конкретном образовательном контексте создает методологическую и теоретическую основу модернизации обучения и воспитания.

The problem of educational transformations orientation on antropologicoо-methodological grounds is examined. The change of educational orientation personality formation on its development and selfdevelopment actualizes questions of man's nature deep cognition, its main point. It's antropologism (in the broad sense of the word understanding as educational strategy and the way of Homo Educandus consideration through dialectics of its internal and external world in a concrete educational context) that provides theoretical and methodological of teaching and education modernization.

Викладено питання анатомії людини, зокрема, про кістки (осьового скелету, черепа, верхньої та нижньої кінцівок), м'язи (голови та шиї, тулуба), внутрішні органи або нутрощі (травну та дихальну системи, сечові та статеві органи), судини (гигіологію) (серце, артерії та вени великого кола кровообігу, лімфатичну систему, ендокринні залози), нервову систему (спинний, головний і великий мозок, периферичну та автономну (вегетативну) нервову систему), органи чуття (зору, слуху, смаку та нюху).

Изложены вопросы, которые касаются анатомии человека, в частности, костей (осевого скелета, черепа, нижних и верхних конечностей), мышц (головы и шеи, туловища), внутренних органов или внутренностей (пищеварительной и дыхательной систем, мочевых и половых органов), сосудов (гигиологии) (сердца, артерий или вен большого круга кровообращения, лимфатической системы, эндокринной железы), нервной системы (спинного, головного и большого мозга, периферической и автономной (вегетативной) нервной системы), органов чувств (зрения, слуха, вкуса и обоняния).

Розглянуто історію становлення Мелітопольського державного педагогічного університету (МДПУ). Проаналізовано діяльність його факультетів, кафедр та інших підрозділів. Увагу приділено міжнародним зв'язкам, кадровому складу університету. Наведено перелік нагород професорсько-викладацького складу МДПУ.

Рассмотрена история становления Мелитопольского государственного педагогического университета (МГПУ). Проанализирована деятельность его факультетов, кафедр и других подразделений. Внимание уделено международным связям, кадровому составу университета. Приведен перечень наград профессорско-преподавательского состава МГПУ.

Висвітлено проблему педагогічного спілкування в контексті європейського розвитку освіти, індивідуально-особистісної, гуманістичної спрямованості навчального процесу. Розкрито теоретико-методичні основи даного спілкування як соціально-психологічного феномену. Визначено структурні компоненти культури спілкування, основні чинники ускладненого спілкування.

Освещена проблема педагогического общения в контексте европейского развития образования, индивидуально-личностной, гуманистической направленности учебного процесса. Раскрыты теоретико-методические основы данного общения как социально-психологического феномена. Определены структурные компоненты культуры общения, основные факторы усложненного общения.

Наведено результати сучасних досліджень з проблем семантики мовних одиниць, лінгвокогнітивних і лінгвопрагматичних досліджень дискурсу, варіативності германських мов, літературознавчого аналізу текстів, а також методики викладання та навчання іноземних мов за професійним спрямуванням. Охарактеризовано структуру функціонально-семантичного поля англійської спелеологічної термінології, словотвірні типи німецько-українських міжмовних омонімів, текстові концепти німецького прозового шванку, типи оказіональної інформації. Розглянуто антропологічні матриці діалогічної взаємодії у методології сучасної германістики. Увагу приділено навчанную іноземних мов з використанням комп'ютера.

Приведены результаты современных исследований по проблемам семантики языковых единиц, лингвокогнитивных и лингвопрагматических исследований дискурса, вариативности германских языков, литературоведческого анализа текстов, а также методики преподавания и обучения иностранным языкам по профессиональной направленности. Охарактеризованы структура функционально-семантического поля английской спелеологической терминологии, словообразовательные типы немецко-украинских межъязыковых омонимов, текстовые концепты немецкого прозаического шванка, типы окказиональной информации. Рассмотрены антропологические матрицы диалогического взаимодействия в методологии современной германистики. Уделено внимание обучению иностранным языкам с использованием компьютера.

Висвітлено теоретичні, соціально-педагогічні, змістовно-функціональні засади студентського самоврядування в контексті освітньої парадигми управлінсько-педагогічної науки. Розглянуто особливості студентського самоврядування в зарубіжних ВНЗ. Увагу приділено моніторингу якості освіти та виховної діяльності як основи самоврядування.

Освещены теоретические, социально-педагогические, содержательно-функциональные основы студенческого самоуправления в контексте образовательной парадигмы управленческо-педагогической науки. Рассмотрены особенности студенческого самоуправления в зарубежных ВУЗ. Уделено внимание мониторингу качества образования и воспитательной деятельности как основы самоуправления.

Досліджено теоретико-концептуальні засади антропологізму як чинника гуманізації освіти. На підставі аналізу характерних ознак антропологізму в контексті генези загальної педагогіки та її історії конкретизовано його місце у педагогічних принципах. Встановлено вплив даного чинника на цілеспрямованість педагогічного процесу, вибір його змісту, засобів і форм навчання та виховання у конкретній педагогічній системі, шляхів реалізації диференційованого й індивідуального підходів у педагогічному процесі. Визначено особливості сучасного антропологізму, висвітлено його культурологічні та соціально-психологічні аспекти, проаналізовано педагогічний досвід застосування антропологічного підходу в гуманістично орієнтованих інноваціях, встановлено принципи та критерії реалізації педагогічного антропологізму в процесі підготовки майбутнього вчителя.